Основною метою праці є узагальнення досліджень, присвячених долі видатного полководця і військового реформатора другої половини XVIII ст. Петра Олександровича Рум'янцева. Автори на основі глибокого, серйозного вивчення і переосмислення різноманітних джерел зробили спробу розглянути маловідомі сторінки життя і діяльності П.Рум'янцева. На думку авторів, він був дуже неординарною талановитою людиною, бездоганним державним діячем. Все що він робив, він робив добре. Проте з другого боку його згадують як інтригана, розпусника, шибеника, заздрісника, підлабузника, скнару з непомірною пихатістю. Хоч він не цурався простих людей, та серед дворянства мав лише одного справжнього друга. На фоні беззастережної любові до матері і сестер байдужість до власних синів та дружини теж приголомшує. Але на думку видатних вчених-істориків, цілком природно, якщо талановита людина мала "складний" характер. Автори роблять спробу пролити світло на таємничі відносини між царською родиною та родиною Рум'янцевих, бо без розуміння цих стосунків не можна скласти правильне і цілісне уявлення про події "рум'янцевського" періоду російської історії.

На підставі вивчення документальних матеріалів загальноросійських природничо-наукових з'їздів другої половини XIX ст. проаналізовано передумови, перші спроби, безпосередню організацію, діяльність, еволюцію природодослідницьких з'їздів на теренах України, показано їх внесок у розвиток вітчизняної науки. На прикладі дослідження особливостей організації природничо-наукових з'їздів визначено специфіку стосунків держави та природодослідницької науки у другій половині XIX - на початку XX ст. Встановлено ефективність загальнодержавних з'їздів природознавців і лікарів як особливої форми організації наукових досліджень, проаналізовано їх вплив на суспільство, зокрема виховну роль. Вперше здійснено комплексний аналіз Київських природничо-педагогічних з'їздів 1861 р. та 1862 р. і показано їх нерозривний зв'язок з загальноросійськими з'їздами природознавців і лікарів 1867 - 1913 рр. Висвітлено внесок професора Київського університету К.Ф.Кесслера в започаткування природничо-наукових з'їздів у Російській імперії. Показано роль природничо-наукових з'їздів на теренах України у консолідацію наукової-спільноти та популяризацію природничих знань у суспільстві.